Творчість Іздрика як літератора, художника чи музиканта –
однозначно не для широкого загалу. Казати, що його твори елітарні,
мабуть, заголосно, а от що вони особливі – правда на всі сто відсотків.
Це як раз той випадок, коли його або сприймаєш, або ні. Третього шляху
просто немає. Іздрик вже перестав бути просто «творчою особистістю» –
це вже своєрідне явище в українському літературному просторі.
Юрій Іздрик має стиль, якому не зраджує багато років попри всі закиди
критиків. Він йде своєю, лише йому відомою дорогою, і, судячи з усього,
не збирається з неї звертати. Можливо, саме це і сприяє постійній
увазі до Іздрикових творів та проектів, адже всі чекають, що він утне
цього разу. |