Персональний сайт Андрія Волика

Меню сайту

Ти, наче сон,

Чи, може, казка,

Але прошу –

Не йди, будь ласка!

Поспи іще

В моїй долоньці,

Бо ранком зникнеш

До схід сонця.

Росою на вікні напишеш

Прощальне слово

І залишиш...

І знов, неначе у тумані,

Дні полетять в гіркій омані

До разу другого, коли

До мене знову прийдуть сни.