Сумний, неначе дощ осінній,
Тебе, ромашкову, шукаю.
Із мого серця б’є любов,
Бурхливим морем витікає.
Я підійду – а ти далеко.
Я поцілую – ти не тут.
Куди летиш, моя лелеко?
Не хочеш ти кохання пут!
А ти трояндова така.
Коли тебе я обнімаю,
Завжди поколота рука.
У снах я бачу... на яву
Мене ти колеш – я не плачу,
Так сильно я тебе люблю.
Хоч час летить на крилах вітру,
Несе його стрімка ріка,
Тебе, ромашкову, шукаю,
А ти – трояндова така.
