Журавлі кличуть
Душу мою у вирій
Від землі відірвусь,
Бо нікому не вірю
Не тобі , не собі, -
Нікому!
Я від себе тікав,
Та вертаюсь додому.
Обійму я тебе туманом,
А ти знову назвеш
Все обманом
І хоч в серці струна
Знову бринить,
Ти не можеш мене
Уже полюбить.
