Прокинусь рано на зорі,
А в серці лиш весна й любов.
І я лечу, біжу туди,
Де з джерела я буду пити знов.
До тебе я спішу, кохана,
В думках, у мріях, наяву,
Бо серце спокою не знає,
Допоки з вуст твоїх прийму
Нектар солодкий і бажаний,
Любові зілля чарівне.
І я тону, тону в коханні,
Лиш поцілую я тебе.
